?

Log in

< UA >
ОСТАННІ ПОНОВЛЕННЯ 

Інтернет, який є зоною свободи, оплетений хитрою павутиною ФСБФІЛЬТРУЙ СВОЙ БАЗАР.

 

Жертвою став прихильник українського гумору Тарас Зеленяк. Він вжив на форумі слово "кацап". Тепер йому світить шість років.

 

Ми не будемо розповідати про "авторитаризм Путіна" - для цього є інші.

 

"НАШИХ Б'ЮТЬ!"  Реакціядія. До  романтики боротьби ми підходимо як поети. З квітами. Квіти без зброїлірика. Зброя без квітів – скнарість.

 

Наші вимоги:

1.     Свободу Тарасові Зеленяку.

2.     Швидкісний безлімітний інтернет Тарасові.

3.     Повернення Кавказу і Сибіру з-під юрисдикції держави Малоукраїна Великоукраїні.

4.     Незалежність "Київському вокзалу".

 

Ворогів ми закидаємо квітами. У труні.

"Український Аванґард" вийшов на шлях естеттероризму.  

 
Для суспільства споживання характерною є вирубка парків. Побудова замість них елітного житла і торгівельних центрів – річ звичайна.

Наразі ця зараза дійшла і до житлового масиву «Позняки-Західні», де хочуть збудувати, елітний, 11 мікрорайон.

Місця продані і розділені – близько 2,62 гектарчики  „брахману” київського політикуму Сандею Аделаджі для спорудження духовного центру, 6,5 гектара під торгово-розважальний центр вождя „пісні й п'янки” Яна Табачника та квартири для тих, хто давиться від ікри, місце під яхт-клуб.

Переїдання часто супроводжується діареєю. І лайно виливається на вуха простих громадян.

8 вересня активісти „Українського Аванґарду” прийшли на такий процес виливання лайна у маси. Називалося це гарно: „Громадські обговорення з приводу забудови 11-го мікрорайону житлового масиву  "Позняки-Західні”. Архітектор розповідав, що це оновить місто. І наблизить його до Європи. Про ціни мовчав. Згодом вийшов керівник компанії „Академ-клуб” (яка одержала 44 гектари в довгострокову оренду) і почав оповідь про потребу рубати парки, виганяти білочок і будувати хати буржуям.

У цей час в центрі залу з‘явився активіст УА і з криком: „Народ! Ваші вуха поливають лайном! Нехай підітруться!” -  кинув у доповідача рулон туалетного паперу. Далі папір полетів у макет проекту, який стояв під склом у залі. Зал вибухнув криками: „Ганьба”.

Боротьба за парки буде продовжуватися. Це наша перша акція на Позняках. Далі буде.

                                                                          АУМ УА!

ГУАМПитання створення спільного військового підрозділу держав ГУАМ обговорюється сьогодні в Тбілісі на рівні заступників начальників генеральних штабів і міністерств оборони Грузії, України, Азербайджану і Молдавії. Як повідомили РБК в Міністерстві оборони Грузії, спільний військовий підрозділ ГУАМ вирішуватиме задачі, поставлені керівництвом держав цього політико-економічного блоку. Крім того, підрозділ має намір брати участь в миротворчих операціях, що проводяться під егідою ООН, НАТО, ОБСЄ і інших міжнародних організацій. Статут і структура підрозділу вже розроблені. Вони будуть допрацьовані і затверджені на наступній зустрічі військових представників ГУАМ, яка відбудеться в Баку.

5 липня 2006 року Національний екологічний центр України, Дружина охорони природи Київського національного університету “Зелене майбутнє”, ВГЕО “МАМА-86”, Туристичний клуб „Чотири сторони”, Українське дитячо-юнацьке товариство “Січ”, Полтавської паланки товариство „Січ”, МГО “Броварське козацьке товариство”, МГО "Український Аванґард" провели пікетування Кабінету Міністрів України проти порушення чинного природоохоронного та пам’яткоохоронного законодавства України та процедур у процесі будівництва економічно необґрунтованого, екологічно небезпечного та технологічно застарілого об’єкта енергетики – Ташлицької гідроакумулюючої електростанції (ТГАЕС) на р. Південний Буг.

Метою пікету було вимагати  від Прем’єр-Міністра України скасування Постанови КМУ №841 від 20 червня 2006 р., припинити незаконні дій щодо добудови ТГАЕС та знищення історичної пам’ятки, внесеної до Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького" – останнього автентичного ландшафту Запорізької Січі, який дає ключ для розуміння національної символіки.

Значна частина пам’ятки до цього часу перебуває під водою з весни 2006 р., внаслідок незаконного підняття НАЕК “Енергоатом” рівня Олександрівського водосховища, про що свідчить Акт, складений комісією Міністерства культури і туризму України. Після розгляду “пост-фактум” та з порушенням процедур на засіданні КМУ питання про надання земельних ділянок, де міститься пам’ятка, у власність НАЕК “Енергоатом” під затоплення, незважаючи на заперечення Віце-Прем'єр-Міністра В. Кириленка, Міністра охорони навколишнього природного середовища П. Ігнатенка, Міністра культури і туризму І. Ліхового, а також протест заступника Генерального Прокурора Т. Корнякової, п. Ю. Єхануров підписав 20 червня 2006 р. Постанову №841, дія якої є незаконною.

27-е-червень-2006 04:16 pm - Після Гарду - потоп
    Енергетики знищують унікальний куточок природи й історії на Південному Бузі  

   Бузькі краєвиди перед затопленням.
  
   Урочище Бузький Гард на Миколаївщині (в районі Південноукраїнська) затопили всупереч забороні Мінекології та активним протестам громадськості, що тривали впродовж 20 (!) років. Під водою залишилися повільно вмирати рідкісні види рослин, записані до Червоної книги. Зникли з лиця землі фантастичні краєвиди, козацькі могили, останні в Україні та Європі гранітні пороги - мальовнича частина ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», створеного у 1994 році. Сьогодні це все може перетворитися на мертвотний став-охолоджувач Південноукраїнської АЕС.

Козацька паланка

      Острів Гард біля злиття Південного Бугу і Ташлику - адміністративний центр Буго-Гардової паланки, найбільшої за розмірами серед восьми територіальних одиниць Запорозької республіки. Як видно з донесення кошового Олексія Білецького від 4 серпня 1760 р, сюди щороку в літній час із Січі та зимівників вирушав полковник з особливою командою для охорони кордону. За топографічним описом 1774 р., улітку в Гарді завжди утримувалася команда до 500 чоловік, які жили в 50 куренях, 2 хатах та 10 землянках; на зиму залишалася невелика залога. Гард містився на важливому торговельному шляху і зв'язував торгівлю запоріжжя з Польщею та Кримом. Тут на порогах збереглися сліди від кріплень козацьких пристроїв для лову риби - дерев'яних споруд, які перегороджували річку, - гардів, що дали назву і урочищу, і острову, і запорізькій паланці. На Гарді щорічно з 1742 р. козаки встановлювали похідну церкву в ім'я Покрови Пресвятої Богородиці. Коли козаки йшли у похід, церкву свою вони брали із собою. До сьогодні місце цієї святині зберігалося на острові.

      Протягом століття бузький каньйон вивчали відомі історики Дмитро Яворницький, Володимир Антонович, Аполлон Скальковський. Урочище Бузький Гард розміщене в одному з найбільш археологічно цікавих країв України. Адже тут, у центральній частині Північного Причорномор'я, кипіло життя протягом десятка тисячоліть, починаючи з пізнього палеоліту і закінчуючи середньовіччям. Історичні джерела та сучасні дослідження з археології, етнографії, топоніміки свідчать про суспільну й мистецьку активність мешканців Побужжя у палеоліт, мезоліт, неоліт, мідний і залізний віки, епоху бронзи. Гардівська земля береже в собі згадку про часи трипільської та черняхівської культур. Тут жили, навчалися й творили кіммерійці, скіфи, сармати, ольвійці, римляни. І, звісно ж, козаки. У зону затоплення потрапили понад 60 офіційно визнаних пам'яток археології. 


Вони зникнуть із планети?

      На території ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» виходить на поверхню Український кристалічний щит, де лісостеп переходить у степ. За даними, наведеними у висновках науково-екологічної експертизи «Порівняльний аналіз соціально-економічних здобутків та матеріальних витрат у разі завершення будівництва Ташлицької ГАЕС», підготовлених Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, в зоні можливого затоплення знайдено 28 ендемічних (тобто таких, що ростуть лише на незначній території світу) та 17 видів рідкісних рослин. Кількадесят із них охороняються законами України. Як зазначає відомий  еколог, керівник Національного екологічного центру України Сергій Таращук, під загрозою знищення опинився полоз лісовий або ескулапова змія. Керівний комітет Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) 2003 року прийняв Рекомендацію №106 до урядів Австрії, Чеської республіки, Німеччини та України про вжиття особливих заходів для збереження цього виду плазунів. Також можуть бути знищені унікальні види рослин: вишня клокова, гвоздика бузька, мерінгія бузька (вона росте тільки на цій території і в разі затоплення взагалі зникне з лиця планети).

      Щоліта на бузьких порогах тренується та відпочиває понад п'ять тисяч спортсменів та водних туристів з усієї України. Урочище Гард і Великий Гардовий поріг - це єдине місце в Україні з маршрутом особливо високої складності (3-4 категорії), де протягом двох третин року можуть тренуватися члени національних збірних із відповідних видів спорту. А на прямовисних скелях тут тренується збірна України зі скелелазiння.


Немає в ГОЕЛРО кiнця?

      Замовники будівництва Ташлицької гідроакумулюючої електростанції - НАЕК «Енергоатом», Південноукраїнська АЕС. ТГАЕС має стати частиною так званого Південноукраїнського енергетичного комплексу-гіганта, замисленого в роки радянського максималізму, непридатного до умов ринку. Миколаївська обласна рада, якій нині підпорядковано Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя», своїм рішенням від 17 березня 2006 р. усупереч забороні Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства культури і туризму України дала дозвіл на виведення зі складу парку частини земель у заплаві Південного Бугу та затоплення її водами Олександрівського водоймища. Втім процес будівництва ТГАЕС та затоплення Бузького Гарду є  незаконним, так як тут порушуються три статті Конституції України, численні статті восьми законів України, статті Земельного та Водного кодексів України, положення  шести міжнародних конвенцій, 3-х указів Президента України.

      Наприкінці травня цього року на засіданні Кабінету Міністрів України відбулося пробне голосування щодо відведення земель регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» під затоплення, аби запустити Ташлицьку ГАЕС.

      Категорично проти затоплення Гарду голосували віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, культури і туризму,  у справах сім'ї, молоді та спорту. Однак 31 травня більшістю голосів Кабмін прийняв остаточне рішення - Гард затопити! Президія Національної академії наук України також погодилася на знищення унікальної пам'ятки природи й історії.

      Ще 1 квітня 2006-го міністр палива та енергетики Іван Плачков та міністр економіки Арсеній Яценюк офіційно з'їздили до Миколаївської області. Поважна делегація оглянула Південноукраїнський енергокомплекс і провела нараду щодо стану справ з добудови Ташлицької ГАЕС. Вирішили до 29 червня 2006 року завершити роботи для введення в експлуатацію першого гідроагрегату станції. «Питання добудови і введення в експлуатацію даного об'єкта вже не обговорюється», - авторитетно заявили мiнiстри. А Арсеній Яценюк повідомив, що прибуток від експорту української електроенергії стане одним із головних джерел наповнення державного бюджету. Цікаво, що нараду прикрасив своєю присутністю міністр енергетики і електрифікації СРСР (1982-1993 рр.) Віталій Скляров, засновник будівництва Південноукраїнського енергокомплексу. «Аксакал» порадів, що «нова енергетична стратегія України до 2030 року, яка прийнята минулого місяця, продовжує план «ГОЕЛРО» двадцятих років минулого століття в енергетиці».


Альтернативна енергія

      Ідея ТГАЕС така: воду з нижньої водойми за рахунок енергії Південноукраїнської АЕС подають насосами у верхню водойму, а в години «пік» - скидають назад, обертаючи турбіни і виробляючи «маневрову» енергію. Це ніби правильно, та є кілька «але». Скажімо,  те, що ці станції розташовані на фундаментальному геологічному розломі (початок якого в активній зоні Вранча, де регулярно бувають землетруси), і рухи великої маси води (перепад висот близько 100 метрів) створюють ситуацію підвищеної сейсмічності. Є загроза радіоактивного забруднення вод Південного Бугу. Мета будівництва, зазначена в офіційних документах - зменшення перепадів напруги в пікові часи навантаження. Отож нова ГАЕС не вироблятиме додаткових кіловатів. Проект було розроблено майже півстоліття назад, він уже коштував Україні мільярди гривень, а у варіанті, дозволеному експертизою, ТГАЕС працюватиме (даватиме струм) лише 13 хвилин на добу.

      Енергетики стверджують, що можна розглянути альтернативні варіанти, які дадуть змогу зберегти унікальні для України місця. Подейкують, що Київський інститут гідробіології ще 30 років тому підрахував: коли б на колишніх землях Київського, Канівського і Кременчуцького водосховищ посіяти траву, скосити і сіно спалити в топці, то електроенергії отримали б більше, ніж від ГЕС. Упродовж останнього десятиліття тисячі вчених і громадських діячів на різних рівнях доказують недоцільність розбудови ГАЕС в Україні. За час «ташлицької» епопеї з'явилися десятки нових варіантів вирішення проблеми «пікових» навантажень за рахунок «маневрових» потужностей - теплові елементи, турбогенератори, газотурбіни, вітро-, світло-, біоенергетика. Обладнання, закуплене для ТГАЕС десять років тому, наразі розтягнуто, понівечено. Вчені пропонують мільйони доларів США, які передбачено витратити на добудову ТГАЕС, направити на розвиток альтернативної енергетики.


 ДОВІДКА 
      Південноукраїнську АЕС побудували у 1970-ті роки. Далі планувалась побудова двох руслових водосховищ: Костянтинівського та Олександрівського, а також Ташлицької ГАЕС (проект її будівництва представлений у кінці 1980-х). У 1988 році зусиллями громадськості проект вдалося зупинити. У жовтні 1990 р. Миколаївська обласна Рада прийняла постанову «Про припинення будівництва Ташлицької ГАЕС». У 1991 р. Кабінет Міністрів України ввів мораторій на будівництво Ташлицької ГАЕС. У 1993 р. Міністерство екологічної безпеки України провело другу державну екологічну експертизу Ташлицької ГАЕС, котра встановила екологічну небезпеку та економічну необгрунтованість проекту.

      У жовтні 1996 р. компанія «Енергоатом» отримала у власність «довгобудову» разом з атомною станцією. Після відміни мораторію відновлюється будівництво Ташлицької ГАЕС. У вересні 1997 р. у Миколаєві відбулися перші громадські слухання з приводу добудови Ташлицької ГАЕС. Провідні українські біологи проголосували за «неприпустимість продовження будівництва», яке «призведе до знищення унікальної екосистеми каньйона річки Південний Буг та історичних ландшафтів». Проект було відхилено.

      У квітні 1999 р., незважаючи на протести, введена у промислову експлуатацію Олександрівська ГЕС. У червні 2002 р. уряд України затверджує «Проект завершення будівництва Ташлицької ГАЕС».

25-е-червень-2006 03:37 am - Кампанія „ГАРДУ – ТАК !"
У п’ятницю, 23 червня 2006 року Національний екологічний центр України, Дружина охорони природи Київського національного університету “Зелене майбутнє”, ВГЕО “Мама-86”, Туристичний клуб „Чотири сторони”, Українське дитячо-юнацьке товариство “Січ”, МГО  “Броварське козацьке товариство” , МГО "Український Аванґард" та інші провели марш протесту з пікетуванням Кабінету Міністрів, Міністерства юстиції та Міністерства палива та енергетики проти порушення чинного природоохоронного та пам’яткоохоронного законодавства України та процедур у процесі будівництва економічно необгрунтованого, екологічно небезпечного та технологічно застарілого об’єкта енергетики – Ташлицької гідроакумулюючої електростанції (ТГАЕС) на р. Південний Буг.

Метою пікету були вимоги від вищого державного керівництва України виконання своїх посадових обов’язків щодо припинення незаконних дій будівельниками ТГАЕС на територіях регіонального ландшафтного парку „Гранітно-степове Побужжя” – заповідного об’єкта загальнодержавного та міжнародного значення, запобігти знищенню останнього автентичного ландшафту Запорізької Січі, національної святині – Бузького Гарду, а також відміни Постанови Кабінету Міністрів №841 від 20.06.2006, якою передається найбільш цінні землі регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя ” у постійне користування “Про надання земельних ділянок у постійне користування” НАЕК “Енергоатом”. Постанова не була погоджена з Міністерством охорони навколишнього природного середовища та Міністерством культури та туризму і була прийнята поза процедурою.
Ця сторінка була завантажена травень 22-е 2017, 7:17 pm за Грінвічем.